Мистецтвознавці вирішили розповісти про «Портрет Ізабелли Потоцької».
Створив його Леопольд Горовіц – угорський живописець і портретист.
“Навчався у Віденській Академії образотворчого мистецтва. По завершенню навчання працював у Парижі, створюючи портрети та жанрові картини. У 1868 році переїхав до Варшави, де переважно працював над сценами з польсько-єврейського побуту. У 1891 році оселився у Берліні та невдовзі отримав золоту медаль на Міжнародній Берлінській виставці. Згодом, завдяки блискучій техніці та вишуканій манері виконання, Леопольд Горовіц став одним із улюблених портретистів серед представників місцевої знаті. Зображена на меморіальному портреті дівчина була донькою Станіслава та Марії Потоцьких, представників польської аристократії, власників чималих маєтків. У віці 18 років вийшла заміж за Романа Потоцького. Через 4 місяці після шлюбу померла від хвороби серця. Була похована в родовому склепі Потоцьких в місті Ланцут (нині Республіка Польща)”, – згадують мистецтвознавці.
Митець писав Ізабеллу Потоцьку з дозаміжньої світлини.
“На портреті бачимо молоду дівчину з ніжним поглядом великих карих очей, гарним, довгим розпущеним волоссям. Ізабелла одягнена в темно-синю, майже чорну візитну сукню згідно тогочасної моди. Вдалий тональний акцент білого мереживного комірця та манжетів загострюють увагу глядача на обличчі та зчеплених між собою руках Ізабелли. Образ доповнюють вишукані сережки з перлів. Композиція твору – статична, у ньому домінує холодна колірна гама відтінків. Гармонійно підібраний тон земної поверхні зливається з сукнею і є логічним завершенням фігури портретованої. Завдяки заниженій лінії горизонту митець створив відчуття возвеличення постаті Ізабелли Потоцької. Це посилює тематичну специфіку цього твору й поглиблює розуміння та сприйняття його змісту як посмертного портрета, додаючи живопису монументальності”, – кажуть музейники
«Портрет Ізабелли Потоцької» є однією з небагатьох робіт митця, виконаних як посмертний твір.
