“Ми не можемо не згадати екслібрис самого Козловського Костянтина Степановича – відомого графіка, живописця, ксилографа (3 червня 1905 р. – 7 березня 1975 р.)”,- розповідають мистецтвознавці.
У 1930-х роках Костянтин Степанович був репресований, реабілітований 1958 року. До речі, його викладач Софія Налепинська-Бойчук за сфабрикованим доносом була розстріляна 11 грудня 1937 року.
Багато поетичних і прозових книжок, завдяки графічному оформленню Костянтина Козловського, стали творами мистецтва.:
– Андрія Малишка;
– Олександра Твардовського;
– Максима Танка;
– Володимира Сосюри;
– Максима Рильського (у тому числі і його перекладів)
Пензлю Козловського належать такі живописні твори:
– «Пиляр»;
– «Зчищують сніг»;
– «Межа осідлості»;
– «Ґетто Єрусалимка»;
– «Автопортрет» та багато інших.
“Ним створено сотні екслібрисів, присвячених Анні Ахматовій, Борису Пастернаку, Борису Лівиху, Паулю Амбурі, Соломону Вулю, Яну Бердичевському, Геннадію Абольяніну та багатьом ін. Представлений нами екслібрис Костянтин Степанович Козловський присвятив Геннадію Михайловичу Абольяніну (1931, РРФСР – 2007, РФ) – колекціонеру, видатному збирачу матеріалів із творчості і життя Марини Цвєтаєвої, Бориса Пастернака, Анни Ахматової, активному пропагандисту їх творчості, поету, просвітнику. У процесі пошуків матеріалів Абольянінов спілкувався з відомими діячами культури, такими як Сергій Юрський, Інокентій Смоктуновський, Фаїна Раневська, Надія Мандельштам, Белла Ахмадуліна, Корній і Лідія Чуковські, Фазіль Іскандер, Євген Євтушенко, Арсеній Тарковський та інших”, – розповідають музейники.
Із 1975 року Геннадій Абольянінов почав займатися просвітницькою діяльністю: проводити бесіди, читати лекції про своїх улюблених поетів в навчальних і науково-дослідних інститутах, технікумах, школах, бібліотеках. На лекціях влаштовувалися виставки портретів, фотографій, книг.
