Китайська декоративна, напідлогова ваза виготовлена з порцеляни, яка датується другою половиною дев’ятнадцятого сторіччя.
Експонат знаходиться у фондовій колекції Вінницького обласного художнього музею.
“Китай – це країна, що дала світу шедеври порцеляни, секрет виготовлення якої передавався з покоління в покоління. Кожен фарфоровий предмет був самостійним витвором мистецтва. Впродовж багатьох століть, за межами Китаю, не знали, як виготовляється порцеляна. Вона була гордістю китайських імператорів, які вірили: якщо хтось замислив їх отруїти, порцеляновий посуд змінить свій колір та вкаже наявність отрути в їжі чи напої. З XVІ століття китайським фарфором зацікавились європейці. Католицькі місіонери, що перебували в Китаї, мали мету дізнатись секрет дорогоцінної китайської порцеляни, адже її так і називали «китайський секрет». Довгий час розкрити його не вдавалося, європейський фарфор був винайдений лише у середині XVІІІ століття, тим не менш зацікавленість китайськими шедеврами не була втрачена. В Амстердам приходили судна, які привозили у великій кількості китайські порцелянові вироби: сервізи і прикраси для відкритих шаф і полиць, вази та статуетки для камінів. Слід відзначити, що розпис, оздоблення і навіть самі форми виробів виконували не тільки декоративну функцію і використовувались для прикрашання інтерєру, а й мали глибокий символічний зміст, зашифрований в декорі”, – пишуть історики
Особливу роль у китайській порцеляні займають зображення людей, побутові сцени із життя імператора, підданих, слуг і простих селян.
– Імператорська квітка півонія є уособлення аристократизму, розкоші, і процвітання.
– Ніжна слива фейхоа – символ радості, щастя, початку життя.
– Хризантема – краси і цнотливості, спокою.
– Образи комах і птахів вносять деяку екзотику, а часто й гумористичну нотку.
– Собаки «фу», що вважалися покровителями і захисниками тільки імператорів.
“Таке поєднання різних символів можна побачити на декоративній напідлоговій вазі, висота якої 137 см, виготовлена у другій половині ХІХ століття”, – розповідають музейники.
