Сьогодні ми розкажемо про ще один екслібрис Козловського Костянтина Степановича – відомого графіка, живописця, ксилографа (3 червня 1905 р. – 7 березня 1975 р.) із його колекції, що зберігається у фондах Вінницького обласного художнього музею. Книжковий знак присвячений Андронікову (Андронікашвілі) Іраклію Луарсабовичу (15 (28) вересня 1908, Санкт-Петербург – 11 червня 1990, Москва) – відомому письменнику, літературознавцю, майстру усного розказу, народному артисту СРСР.
Про це йдеться на офіційній сторінці художнього музею у мережі Фейсбук.
“Батько Андронікова Луарсаб Миколайович походив зі старовинного грузинського роду Андронікашвіли, після революційних подій 1917 року працював адвокатом, викладав філософію та право в різних учбових закладах. Мати – Катерина Яківна Гуревич – із відомої в Петербурзі єврейської родини. Її батько Яків Григорович Гуревич, приват-доцент Санкт-Петербурзького університету, викладав історію, займався благодійністю; тітка Любов Яківна Гуревич – письменниця, літературній критик, була знайома з Костянтином Станіславським, Антоном Чеховим, Львом Толстим. Із 1925 року Андроніков навчається на історико-філологічному факультеті Ленінградського університету і починає виступати з лекціями в Ленінградській філармонії. Він дуже любить музику і пізніше у своїх спогадах напише, що мріяв навчатися в консерваторії, але не наважився сказати про це батькам. Не оминули його й сталінські репресії. 1931 року Андроніков був заарештований у справі «Обʼєднання реального мистецтва» і звинувачений в антирадянській діяльності (невдовзі був звільнений)”, – йдеться у дописі.
Усі, хто знав Іраклія Луарсабовича, відзначали його надзвичайно різноманітний талант, який проявлявся відразу в кількох сферах: вчений-філолог, артист, письменник, журналіст, невтомний мандрівник, блискучий оповідач. Його називали «людина-енциклопедія» та «людина-оркестр».
Іраклій Луарсабович – єдина людина в країні, яка одночасно була доктором філологічних наук та народним артистом СРСР (1982).
Але головним для Іраклія Андронікова було літературознавство, перш за все – дослідження біографії та творчості Михайла Лермонтова, якого він вважав одним із найбільших поетів світу. Можливо, що саме тому на екслібрисі Андронікова український митець зобразив Демона, героя однойменної поеми Лермонтова (за ілюстраціями Михайла Врубеля).
