Клод Мішель (Клодіон) (1738-1814) – камерний ліричний майстер, який займає особливе місце у мистецькому житті Франції ІІ половини XVIII cтоліття.
“Майбутній скульптор навчався у свого дядька Ламбер-Сіжісбера Адана, представника родини лотаринзьких скульпторів та декораторів, у майстерні знаного скульптора Жана-Батиста Пігаля, у Королівській школі для привілейованих учнів. Отримавши перший приз по скульптурі, молодий майстер отримав можливість навчатися у Французькій Академії в Римі. Саме у Римі до Клодіона прийшла перша слава. Створені упродовж десяти років «римських» років твори Клода Мішеля потрапили до італійських, російських, німецьких та французьких колекцій. Серед його замовників була й імператриця Катерина ІІ (яка пропонувала майстрові роботу в Росії), а за словами біографа, у цей час роботи митця купували навіть до того, як він встигав їх завершити. Можливо, що це були статуетки (весталок, жриць) та вази, прикрашені рельєфами на теми вакханалій. У своїх творах Клодіон звертається до античних мотивів, перш за все у них відчувається вплив розписів у Помпеях та Геркуланумі, а також вплив французької скульптури доби маньєризму. Роботам цього періоду притаманні особлива легкість та артистизм у поєднанні із внутрішньою свободою світосприйняття, що створили славу скульптора і декоратора Клодіона. На початку 1770-х рр. Клод Мішель повертається до Парижа, де на нього чекає слава після виставки творів у Салоні 1773 року”, – розповідають мистецтвознавці.
Пік творчості Клодіона припадає на 1770-1780-ті рр. У цей час Клод Міщель співпрацює з майстрами-декораторами, особливо з тими, хто працює з бронзою. Скульптор був автором і великих монументальних творів, серед яких сучасники виділяли статую Шарля Луї де Монтескʼє як одну з найкращих творів із серії «Великі люди Франції».
У період революції у Франції відомий майстер повернувся до рідного міста Нансі, де займався дрібною пластикою для порцелянової мануфактури в Нідервіллері.
