Український екслібрис – це робота художника Володимира Розенталя «Україніка Р. Олексіїва», виконана у техніці ксилографії.
“Закінчивши музичну школу і отримавши направлення до консерваторії, він вибрав інший шлях – хімічний факультет Київського політехнічного інституту. На початку Другої Світової війни був начальником лабораторії повітряної оборони, закінчив військове училище. Ростислав Іванович захистив кандидатську дисертацію (1944 р.), автор численних наукових праць, лауреат Державної премії, неодноразово нагороджувався орденами та медалями. В запас пішов у званні генерала. Одночасно з наукою він захоплювався літературою та мистецтвом”, – розповідають музейники.
Автор із молодих літ віршував сонети. Все життя збирав книжки з україністики, історії, етнографії, рідкісні видання, мемуари, книжкову графіку, ілюстровані видання, літературу по екслібрисах та самі книжкові знаки.
“Велика кількість книг із його колекції знаходиться у музеях Києва. А в 1989 році вдова Ростислава Івановича Чорба Є.М. передала до архіву-музею літератури і мистецтва України його колекцію екслібрисів у кількості 6884 документів”, – продовжують знавці історії.
На екслібрисі Розенталя зображена Брама Заборовського – пам’ятка архітектури національного значення вісімнадцятого сторіччя – один із найяскравіших зразків українського бароко.
“Браму зведено до 1745 року на замовлення митрополита Рафаїла (Заборовського) на честь відновлення в 1743 році Київської митрополії. У вісімнадцятому сторіччі Брама була прямокутною кам’яною спорудою з арковим проїздом завширшки 3,2 м. Центром орнаментальної композиції є митрополича митра під схрещеними вітами пальми — символом духовної влади і знаком відродженої митрополії. У ліпний орнамент тимпану, що утворився між арками, вміщено картуш із фамільним гербом Заборовського”, – пишуть історики.
Це одне з найкращих творінь Йогана-Готфріда Шеделя – німецького архітектора доби бароко, який працював із 1713 спочатку у Санкт-Петербурзі, пізніше – у Києві.
