Результати місцевих виборів для Володимира Гройсмана та його партії на Вінниччині стали своєрідним стартовим майданчиком для прем’єр-міністра України 2016-2019.
Про це свідчать результати останнього опитування групи “Рейтинг”.
Після переконливого і найкращого локального результату “Української стратегії Гройсмана” по країні (більшість в обласній раді, монобільшість у міській раді Вінниці, більшість у всіх районних радах, 29 голів ОТГ та депутатський корпус майже в усіх місцевих радах області) Володимир Гройсман посилив загальнонаціональну інформаційну активність.
Активізував міжнародні контакти та озвучив низку антикризових економічних та соціальних ініціатив.
Результати незабарились. Так його президентський рейтинг вже становить 6,1 %.
У парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 21,6% серед тих, хто готовий голосувати і визначився з вибором.
Очевидно, що “Українська стратегія” не тільки долає прохідний бар’єр до Верховної Ради. Результати партії Гройсмана позначили основні тенденції нового політичного сезону та парламентський розклад провідних політичних сил країни.
Тут варто детальніше розглянути результати перспективних політичних партій, лідери яких мають найбільший рівень довіри у виборців, або нові політичні партії, які виступили на місцевих виборах вперше і будуть претендувати на представництво в Раді.
Наприклад один з лідерів довіри серед українців, мер столиці Віталій Кличко. Його партія “УДАР” набирає трохи більше 3%, парламентська партія “Голос” – 2,8%, партія “Пропозиція” (Філатов – Корбан) не набирає навіть 1%, при тому що нова політична сила на місцевих виборах набрала багато місцевих депутатів та голів ОТГ по всій країні, але, скоріш за все, асоціюється українцями, як суто місцева партія Дніпра. Не долає прохідний бар’єр до парламенту і нова партія соратника Коломойського “За майбутнє”, яка висувала своїх кандидатів по всій країні та отримала пристойний результат на місцевих виборах.
Таким чином політична сила експрем’єра Гройсмана отримала найкращу капіталізацію після місцевих виборів серед перерахованих претендентів на представництво у ВР.
В цьому конкретному випадку на користь Гройсмана працює порівняння ефективності його діяльності на посаді очільника Уряду та системних прорахунків чинної виконавчої влади, кадрової чехарди, відверто непрофесійних рішень урядовців та, як наслідок, падіння промислового виробництва, економічного колапсу та зростання соціальної напруги.
Якщо в новому політичному сезоні позитивна політична динаміка Гройсмана та його політичної сили збережеться, то експрем’єр має всі шанси об’єднати навколо себе низку перспективних політичних партій і лідерів та претендувати на широке представництво у Верховній Раді наступного скликання та на участь у формуванні нового, професійного Кабміну.
