Вінниця 11 лютого проводжає у вічність трьох Захисників: Дмитра Вечірка, Дмитра Агат’єва та Олександра Тарасовського

Сьогодні, 11 лютого, Вінницька громада прощається з трьома воїнами, які боронили країну від ворога. Місцем вічного спочинку для полеглих Героїв стане Алея Слави Сабарівського кладовища.

Дмитро Вечірко

Старший солдат Дмитро Вечірко боронив Батьківщину від російських агресорів із 2014 року. Під час повномасштабного вторгнення воював у лавах 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Після важкої контузії у бою на донецькому напрямку проходив тривале лікування та реабілітацію. Серце воїна зупинилося вдома 8 лютого. Йому навічно залишилося 37 років.

Народився Дмитро Вечірко 3 липня 1987 року у Вінниці. Після закінчення 15-ї школи навчався на кухаря в одному з професійно-технічних училищ міста. Проте, відбутися в цій професії чоловіку завадила війна. Він відстоював незалежність України в АТО/ООС та був серед тих, хто першим долучився до її захисту під час повномасштабного вторгнення.

З війни на Дмитра чекали дружина з донечкою та матір.

Церемонія прощання з Дмитром Вечірком розпочнеться сьогодні об 11:30. Траурний кортеж рухатиметься з вул. Є. Коновальця, 83 центральною частиною міста.

Чин поховання воїна відбудеться о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Дмитро Агат’єв

Правоохоронець, капітан поліції Дмитро Агат’єв розпочав свій бойовий шлях у 2014 році. Пройшов кілька ротацій в АТО/ООС, а торік долучився до спецпідрозділу особливого призначення – батальйону поліції «Вінниця». У його складі захищав Україну на Донеччині, брав участь у розвідувальних операціях. На жаль, 7 лютого, повертаючись після успішного виконання чергового завдання, воїн потрапив під прицільний ворожий обстріл. Непоправне сталося на торецькому напрямку. Життя оборонця обірвалося у 34 роки.

Народився Дмитро Агат’єв у Харкові 31 липня 1990 року. Втім, невдовзі родина переїхала на Вінниччину – у село Літинка. Тут ходив до дитячого садочка, тут закінчив і середню загальноосвітню школу. А потому опанував освіту у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського на факультеті історії та права. Втім, своє життя присвятив роботі у правоохоронних органах. Був на високому рахунку.

За сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків, вагомий особистий внесок у справу боротьби зі злочинністю, підтримання публічної безпеки та порядку неодноразово був відзначений відомчими грамотами та подяками.

Разом із дружиною виховував сина, якому зараз 12 років.

Церемонія прощання з Дмитром Агат’євим відбудеться сьогодні об 11:30 – за адресою: вул. Батозька, 12 (ритуальна зала №2) та о 12:45 – за адресою: вул. Замостянська, 34-А. Рідні просять вінничан зустріти та провести воїна живим коридором.

Поховають оборонця о 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Олександр Тарасовський

Олександр Тарасовський долучився до Збройних сил України навесні 2022 року. Воював у лавах 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Брав участь у боях на багатьох напрямках військових дій. Попри важке поранення під Бахмутом, швидко повернувся у стрій.

Загинув оборонець торік 30 травня поблизу села Богуславка Ізюмського району Харківської області. Йому було 40 років.
У воїна залишились батьки, брат, рідні та близькі.

Вінничанин Олександр Тарасовський народився 25 березня 1984 року. Навчався у 33-й школі, а по її закінченні – у ДПТНЗ «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище». У мирному житті працював майстром по дереву – виготовляв меблі.

А ще, за словами рідних, Олександр дуже любив тварин і вони йому відповідали взаємністю. Вдома на нього чекав вірний пес. На війні ж прихистив чимало стражденних пухнастиків, серед яких навіть «бойового» єнота.

Церемонія прощання з Олександром Тарасовським розпочнеться сьогодні о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!