Сьогодні, 15 серпня Вінниця вшановує пам’ять Сергія Яцука та Руслана Кропивлянського. Обоє чоловіків стали на захист України на початку повномасштабного російського вторгнення та до останнього подиху з честю виконували свій військовий обов’язок.
Про загибель та поховання воїнів повідомили у Вінницькій міській раді.
Яцук Сергій Павлович (позивний «Сірий») добровольцем долучився до лав оборонців України в лютому 2022 року. Тривалий час він захищав небо над Вінниччиною у складі Повітряних сил. Згодом продовжив службу в 5-й окремій важкій механізованій бригаді.
Сергій Яцук народився у Вінниці 21 березня 1983 року. Мама виховувала його із сестрою сама. Намагаючись її підтримати, після закінчення загальноосвітньої середньої школи №27 він вирішив здобути професію. Сергій вступив до Вінницького політехнічного технікуму на економічну спеціальність. Ще під час навчання юнак познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Разом вони побудували міцну, щасливу сім’ю, в якій невдовзі на світ з’явилися двоє дітей – син і донька. Щоб його рідні ні в чому не знали потреби, Сергій брався за будь-яку роботу, бажаючи досягти майстерності. Розпочинав на кондитерській фабриці, а продовжив у логістичній та торговельній сферах.
Кропивлянський Руслан Володимирович (позивний «Кропива») став до лав Збройних Сил України наприкінці 2022 року. Свій бойовий шлях він розпочав у складі 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони, а пізніше долучився до 141-ї окремої механізованої бригади. Як солдат-кулеметник разом із побратимами стримував ворога у Бахмуті та під Лиманом, а також виконував завдання у складі мобільної вогневої групи на Дніпропетровщині.
На оборонця з війни чекали донька, батьки та брат.
Вінничанин Руслан Кропивлянський народився 25 липня 1978 року. Базову освіту здобув у місцевій школі №35, а фах столяра опанував у Вінницькому професійно-технічному училищі №3. Згодом закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. У трудовій біографії Руслана – робота у Будівельно-монтажному управлінні №2 ПрАТ «Укргазбуд», ДП ВСП «Стальконструкція» №126, КУП «ЕкоВін». Останнім цивільним його місцем роботи став завод «Маяк».
