Сьогодні, 22 березня, Вінниця знову схиляє голову у невимовному смутку, проводжаючи в останню путь своїх Героїв. Павло Мельник та Вадим Ковальчук добровольцями рушили на захист України на початку великої війни. Обоє загинули на донецькому напрямку. Поховають воїнів на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Про меморіальні заходи повідомили у Вінницькій міській раді.
Йшов по життю з високо піднятою головою
Павло Мельник став у стрій у перші дні повномасштабного російського вторгнення за покликом серця. Воював у лавах 14-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України «Червона калина».
Народився Павло Мельник 26 травня 1978 року у Вінниці. Після навчання у 30-й загальноосвітній школі вивчився на автомеханіка у Вінницькому політехнічному технікумі (тепер Вінницький коледж Національного університету харчових технологій), а згодом на фінансиста – у Тернопільській академії народного господарства. У цивільному житті працював на одній з автодилерських компаній міста. Мав сім’ю та разом із дружиною виховував сина та доньку, яким зараз 13 та 11 років.
Він хотів усіх нас захистити
Вадим Ковальчук був серед добровольців, які рушили на оборону України на початку повномасштабного російського вторгнення.
Народився Вадим Ковальчук у місті Тбілісі 2 липня 1984 року в сім’ї військового, якого невдовзі перевели на службу до Вінниці. Тут Вадим закінчив 20-ту загальноосвітню середню школу та опанував автомобільну справу у Вінницькому політехнічному технікумі (тепер Вінницький коледж Національного університету харчових технологій). Працював рятувальником ДСНС, а перед великою війною обіймав посаду майстра на меблевій фабриці.
