Уродженець Херсонщини, Руслан Нечипорук усе своє доросле життя пов’язав із Вінницею. Тут створив сім’ю, в якій плекав донечку, був знаним не лише в Україні тату-майстром. А з початком повномасштабного російського вторгнення добровольцем пішов боронити країну. З позивним Кум воював у лавах 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Про загибель воїна повідомили у Вінницькій міській раді.
З солдата Руслан дослужився до звання сержанта та командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Брав участь у пекельних боях на херсонському та донецькому напрямках.
Війна не відпустила Руслана й у час нетривалої відпустки після поранення та реабілітації. На рідній Херсонщині, куди поїхав побачитись із батьками, він потрапив під ворожу дронову атаку. Життя оборонця обірвалося 17 вересня… Йому було лише 35 років.
