У п’ятницю, 29 серпня, у театрі ім. Садовського відбудеться прем’єра танцювально-драматичної вистави «Чоловік». Це не просто постановка — це історія, яка болить, надихає й оголює найпотаємніші куточки жіночої душі.
Режисеркою та постановницею вистави стала вінницька хореографиня, керівниця студії Soul Dance Centre Олеся Українець. У її баченні танець перестає бути лише пластикою руху — він перетворюється на мову емоцій. Вистава «Чоловік» — це портрет внутрішнього світу жінки, яка переживає злам після розриву стосунків, її падіння і пошук нових сенсів.
Ексклюзивно для видання «Новини Вінниці» Олеся Українець поділилася історією створення вистави, труднощами та сенсами, які вкладає у свій мистецький експеримент.
Як з’явилася ідея створити танцювальну виставу «Чоловік»?
– Насправді, я давно мріяла вийти за межі танцювальних постановок просто для змагань. Останні 4-5 років я мріяла поставити щось подібне до танцювальної вистави, але в мене не було жодних знань та інструментів як це робити, було лише бажання і ідеї, які не мали реалізації в житті. 2 роки тому я зробила танцювальну постановку для змагань з однойменною назвою «Чоловік». Ця постановка відрізнялась від попередніх наявністю драматургії, і коли ми з моїми танцівниками зрозуміли, що ця постановка відгукується багатьом людям, творчим діячам з усієї країни, було прийняте рішення – розширювати номер у більш широкий формат.
Чому ви обрали саме таку назву? Що вона символізує?
– Назва вистави «Чоловік», хоча на сцені не буде жодного чоловіка. Але всі емоції, які буде проживати головна героїня протягом усіх сцен, повʼязані з чоловіком, який колись був в її житті. Тобто весь сюжет, всі сцени крутяться навколо цього Чоловіка, про якого ніхто нічого не знає.
«Чоловік» — це психоемоційний портрет жіночої вразливості. Це метафора стану, де зломлена душа шукає себе в уламках. Це погляд у прірву, з якої може народитися нове світло. А може й ні.
Яку основну думку чи емоцію ви хотіли передати через цю постановку?
– Заклик до дівчат: бережіть себе і свій емоційний стан, навіть коли увесь світ навколо шепоче протилежне, навіть коли думаєш, що не справишся, коли сил вже зовсім немає, і все тебе ламає. Не все втрачено, ти можеш себе витягнути з прірви і жити життя.
Скільки зайняла часу робота над виставою?
– В цілому, з моменту кастингу до премʼєри пройшло девʼять місяців. Символічно, що я працювала над виставою стільки, скільки мати носить в утробі свою дитину. Ця вистава для мене також як дитина.
Але насправді, це не була робота день в день лише над виставою. У нас було багато пауз у звʼязку з моєю зайнятіст. Думаю, якщо б я відкинула все і працювала лише над виставою, ми б справились набагато швидше.
Але насправді, це не була робота день в день лише над виставою. У нас було багато пауз у звʼязку з моєю зайнятіст. Думаю, якщо б я відкинула все і працювала лише над виставою, ми б справились набагато швидше.
Як народжувалися танцювальні номери — від ідеї до сцени?
Як народжувалися танцювальні номери — від ідеї до сцени?– Звісно за основу ми взяли номер під назвою «Чоловік».
Коли працювали над ним – шукали і відтворювали багато метафор, які передають сенс нашої історії.
А щодо наступних сцен – спочатку створювався і приписувався повноцінний сценарій, згідно якого ми ставили окремі сцени, кожна сцена має свої сенси і несе певну емоцію, яку проживає головна героїня.
Спочатку був сценарій, потім підбирався музичний супровід, і лише потім, власне, постановка хореографії, робота над акторською майстерністю і багато правок.
Коли працювали над ним – шукали і відтворювали багато метафор, які передають сенс нашої історії.
А щодо наступних сцен – спочатку створювався і приписувався повноцінний сценарій, згідно якого ми ставили окремі сцени, кожна сцена має свої сенси і несе певну емоцію, яку проживає головна героїня.
Спочатку був сценарій, потім підбирався музичний супровід, і лише потім, власне, постановка хореографії, робота над акторською майстерністю і багато правок.
Яку роль у виставі відіграє музика?
Яку роль у виставі відіграє музика?– Для мене дуже важливим фактором було те, щоб музика відповідала кожній сцені та історії, яку ми хочемо передати. В деяких сценах слова пісень є важливими. Танцівники, звісно ж, відтворюють сенси, закладені в піснях танцем.
Мені завжди хотілось, щоб музика і танець були в ідеальному симбіозі та підкріплювали один одного. Наразі, для мене це так, але побачимо, що скаже глядач.
Мені завжди хотілось, щоб музика і танець були в ідеальному симбіозі та підкріплювали один одного. Наразі, для мене це так, але побачимо, що скаже глядач.
Ми використовували пісні гурту «ДахаБраха» і співачки Аліни Паш. Я писала їм в особисті, щодо дозволу на використання їх музики в нашій виставі.
І «Даха Браха», і Аліна Паш дозволили мені безкоштовно використати їх музику на прем’єрі.
– Я щиро вдячна, бо мені дозволили і взагалі відгукнулись на мої повідомлення. Це неймовірно важливо для мене, адже це відомі виконавці, чия творчість імпонує багатьом людям. І вони готові підтримати молодих митців. Бо інакше, якби вони сказали, що потрібно заплатити за використання їх музики, довелось би міняти музичний супровід.
Хто взяв участь у виставі? Як формувалася команда танцівників?
Хто взяв участь у виставі? Як формувалася команда танцівників?– Уже багато років я маю свою контемпорарі команду під назвою «Soul Crew». Спочатку ми планували робити виставу лише з цими танцівниками, але на початку постановки, я зрозуміла, що нам потрібне підсилення, тому було вирішено робити кастинг. На кастинг прийшло близько 35 танціаників, з яких ми добрали в команду 14 неймовірних танцівниць.
Якої реакції ви очікуєте від глядачів?
– Насправді, я хочу щоб глядач максимально відчув історію, яку ми хочемо донести, пропустив через себе кожну емоцію. Наша мета у тому, щоб історію почули і зрозуміли, почали цінувати мистецтво танцю.
– Також я хочу, щоб кожна людина, яка певною мірою була в ситуації, як моя головна героїня: відчула, що вона не сама, що потрібно говорити про свою проблему, не замовчувати, не залишатись з нею наодинці, бо це може призвести до згубних наслідків.– Якщо після вистави хоч одна людина задумається про свій психологічний стан та буде над ним працювати, значить ми робимо все правильно.
Чи плануєте показувати «Чоловік» не лише у Вінниці, а й в інших містах?
– До премʼєри важко про це говорити. Але, в цілому так, ми б хотіли гастролювати з виставою і нести свою творчість в інші міста.
- Дата: 29.08.2025.
- Місце: Театр ім. М. К. Садовського.
- Час: 18:00.
- Квитки – ТУТ.
