Сучасний мікрорайон Сабарів – це компактно розташована приватна забудова у південній частині Вінниці на березі Південного Бугу. Колись цей район був селом, яке, за однією з версій, з’явилося раніше, ніж Вінниця. Сьогодні розповідаємо історію виникнення Сабарова.
Про це йдеться у дописі Музею Вінниці на Фейсбуці.
Одна з перших згадок про Сабарів датується 1545 роком. Тоді в описі Вінницького замку згадували маєтність Івашка Вороновицького – село Саборів, розташоване в закруті річки Бог. Можливо, Вороновицький володів цими землями разом із Миском Степановичем, володарем П’ятничан.
Назву села – Саборів або ж Сабарів – у документах XVI-XVII століття часто перекручують. Наприклад, в оригіналі Литовської метрики та в її копіях Сабарів називали Цаборовом.
Відомо, що у 1582 році Сабарів належав пану Семену Сабаровському. Відповідно, у 1603 році село вже вважалося дідичними (успадкованими) землеволодіннями роду Саборовських. Враховуючи різні варіанти назви цього поселення, припускаємо, що йдеться про один і той же ж рід.
На мапі Гійома де Боплана 1650 року село взагалі позначене як «Sebarov».
У першій чверті XVIII століття Сабарів належав Міхалу Радзімінському. В 1725 році він передав це село своїй доньці Анні у заставну оренду, як посаг з нагоди її одруження з Міхалом Ґрохольським. Протягом двох років молодята мали отримати 10 000 злотих прибутку від села, адже відповідно до передшлюбного контракту, посагом вважались саме кошти. Згодом, разом з іншими володіннями батька, Анна успадкувала Сабарів і він, як мінімум, на декілька десятиліть став частиною маєтностей Ґрохольських.
Із «Топографічного опису Подільської губернії 1799 року» дізнаємося яким був Сабарів у перші роки російської окупації:
Тодішній Сабарів з трьох сторін був оточений вкритими лісом пагорбами. В описі зазначається, що таке сусідство робить «приємний для зору вид». З четвертого боку протікала річка Бог.
У селі загалом було 32 двори та одна шляхетська садиба. Мешканців налічувалось 207, переважна більшість з них були підданими.
Про подальшу історію Сабарова, а також про те як виникали різні частини сучасної Вінниці читайте у наступних дописах музею.
