Костянтин Добрянський добровільно уклав контракт на військову службу ще до повномасштабного російського вторгнення, тож із перших його днів уже був на передовій.
Воював у роті вогневої підтримки 131-го окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця та зовнішнім пілотом БпЛА — у 59-й окремій штурмовій бригаді безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
Костянтин не прикривався ніким та завжди знаходився там, де найважче, пройшовши майже всі гарячі точки від півдня до сходу. За добре серце та світлий розум від побратимів молодий воїн отримав позивний «Білий».
За виявлені мужність і героїзм був відзначений низкою нагород, серед яких «Хрест розвідника». Свій останній бій воїн прийняв 14 квітня поблизу селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому навічно залишилося 23 роки.
Прощалися з бійцем біля будинку по вулиці Магістратська, 98-А та у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Далі траурний кортеж вирушив до Сабарівського кладовища, де «Білому» віддали останні військові почесті. А рідні, друзі, побратими та вінничани, які прийшли на поховання, віддали останню шану Костянтину Добрянському.
Щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Це непоправна втрата для всієї України. Воїн віддав найцінніше — своє життя — за свободу та незалежність нашої держави. Його подвиг, мужність та відданість назавжди залишаться в пам’яті, а герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо. Вічна пам’ять та слава захиснику!
