Сьогодні, 3 червня, Вінниця схилила голову в скорботі. У вічність раптово відійшов культурний діяч, журналіст, історик, письменник, музикант, гуморист, організатор фестивалів і просто культовий вінничанин Олександр Шемет.
Для когось він був Шурою, для когось — Бородою, але для всіх без винятку залишався людиною, яка жила яскраво, нестандартно та щиро. Його знали й любили за почуття гумору, безмежну любов до міста та вміння об’єднувати навколо себе людей.
Звістка про смерть Олександра Шемета сколихнула вінничан ще вчора. Сьогодні з ним попрощалися рідні, друзі, колеги та сотні людей, для яких він був частиною життя міста. Уже завтра відбудеться кремація.
У прощальній залі лунали його улюблені пісні, люди приносили квіти та не стримували сліз. Усе відбувалося так, як він сам того бажав.
Олександр заповів кремувати його, а прах розвіяти над Південним Бугом. Але зробити це не традиційним способом. Для цього він заздалегідь придбав спеціальну гармату. Є людина, яка її обслуговує та доглядає. Його бажання полягало в тому, щоб прах помістили в ствол гармати й одним пострілом розвіяли над річкою Південний Буг.
Навіть у день прощання Олександр Шемет об’єднав людей різних поколінь і професій. Різностороння особистість, він легко знаходив спільну мову як із молоддю, так і зі старшими людьми. Присутні охоче ділилися теплими спогадами про нього.
Життя Олександра Шемета обірвалося у 68 років. У нього залишилися дружина, двоє дорослих синів, рідний брат, онуки та племінниці.
Найважче горе сьогодні переживає його мама. Вона попрощалася зі своїм сином, який назавжди залишиться для неї дитиною.
У Шемета були плани, мрії та нові проєкти. Він збирався жити, творити та втілювати свої задуми в реальність.
Олександр Шемет був людиною, яка стала невід’ємною частиною Вінниці. Його ідеї, гумор, любов до міста та внесок у розвиток культурного простору залишаться з вінничанами назавжди. Особливе місце у його діяльності займала популяризація постаті Миколи Леонтовича.
