Збудували його у 30-х роках минулого століття. Це одна із найдовших в Україні оборонних точок часів Другої світової.
Про це повідомило Суспільне.
ДОТ 86 був частиною так званої “Лінії Сталіна” – мережі оборонних споруд на кордоні Радянського союзу. 8-річне будівництво було засекречене. Окрім місцевих, сюди звозили робітників з інших міст і сіл. Працювали вночі. У Серебрії навіть не знали, що на глибині 10-15 метрів будується фортеця.
Окрім довжелезних коридорів, збереглися 59 кімнат, розповідає краєзнавець Сергій Кладько.
Додає, був тут дизельний генератор, водяне опалення, кухня та власна свердловина із водою. А ще кімната зв’язку, в’язниця, санвузли і склад з боєприпасами.
У 1941 тут перебував 50 окремий польовий батальон. Він мав відбити наступ військ з Бесарабії та Молдови. Але радянські війська відступали, а ті, хто залишався, оборону тримали кілька днів, були без прикриття. По них вдарили з тилу, каже Сергій Кладько.
Тогочасна пропаганда говорила, що “Лінія Сталіна” неприступна. Бійцям Вермахту та їхнім румунським союзникам доводилося підривати окремі укріплення, тому що обійти їх не було можливості, тож наземні споруди на території Серебрії не збереглися.
Заради металу місцеві зруйнували частину підземних споруд. Розчищати засипані тунелі почали 10 років тому. Сергій Кладько каже, що ДОТ 86 може стати цікавим туристичним об’єктом, бо зараз він не охороняється та не має жодного статусу.
