Чим загрожувала пандемія вінничанами, що ми втратили та здобули

Два місяці тому, 5 травня, ВООЗ скасував статус пандемії COVID-19. А 2 липня завершилася дія карантину та режиму надзвичайної ситуації у зв’язку з пандемією коронавірусу в Україні. Чи зник COVID-19? Чи є він зараз смертельною небезпекою?

Як прожили пандемію на Вінниччині розповіла заступниця директорки департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА Тетяна Бондаренко.

«Насамперед я хочу подякувати кожному лікарю, медсестричці, санітарочці, які на початку COVID-19 фактично жили на роботі й рятували наших мешканців. Медики не можуть закритися вдома й чекати коли буде безпечно й можна знову йти на роботу. Ми перші, хто за будь-яких обставин працює й рятує життя пацієнтів», – відзначила Тетяна Бондаренко.

Пандемія була дуже важка для суспільства й для галузі охорони здоров’я. Однак, саме в цей час система охорони здоров’я показала, що вона стійка й спроможна. Щодня медицина отримувала нові виклики, яких не було за часів Незалежності України.

Лікарні переналаштовували свою роботу, медики навчалися працюватися з новою хворобою. У Вінницькій області створили Клінічний Центр інфекційних хвороб і поступово його оснастили усім необхідним обладнанням.

А тим часом йшов потік пацієнтів до лікарень. Біля медичних закладів були черги зі швидких, які доставляли важких пацієнтів.

«Одним з основних методів лікування при коронавірусній інфекції була – киснева терапія. І важливо, щоб кисень був зволожений, підігрітий і під певним тиском подавався до пацієнтів. За три роки пандемії у медичних закладах, які були залучені для лікування ковіду, встановили джерела кисню. І тепер кожен із них має три джерела кисню – балонний, центральний і кисневі концентратори», – каже Тетяна Бондаренко.

При лікуванні COVID-19 ліки фактично не діяли, що використали вперше лікарі?

«Вперше широко застосували СІПАП терапію. Раніше її застосовували лише для реанімації новонароджених. Варто відзначити, що саме застосування цієї терапії при ковідних пневмоніях давало можливість рятувати життя пацієнтів. Цих апаратів у наших закладах були одиниці. І згадайте, як тут усі згуртувалися: влада, бізнес, меценати, і кували ці апарати. Шукали й доставляли до наших лікарень СІПАПи високої якості».

Що стало важливим кроком у подоланні пандемії?

«Важливим кроком було – це коли науковці створили вакцину. Люди боялися щеплюватися, але ми на власних прикладах показали, що це безпечно. Першою вакцинувалася сімейна лікарка міського ЦПМСД №5 Людмила Бойко. Ми проводили широку інформаційну кампанію, аби заохотити людей щепитися. У Вінницькій області вакциновано понад 50% мешканців, це один із кращих показників».

Першою вакцинувалася сімейна лікарка міського ЦПМСД №5 Людмила Бойко.

Вакцинація поборола COVID-19?

«Не тільки. На це вплинув комплекс усіх заходів, які проводилися. А саме карантинні обмеження, носіння масок, гігієна рук й інше. Найбільш ефективним було усунення контактів між людьми. Ми не обнімалися й не цілувалися при зустрічах, ми не потискали один одному руки. А ще важливим була гігієна рук. Я можу точно сказати, що за час пандемії ми навчили наших людей гігієні рук й це важливо. Варто відзначати, що вірус мутує і він слабшає, тому сьогодні COVID-19 переходить в епідемічну хворобу таку як грип чи ГРВІ».

Що було найважче за час пандемії?

«Найважчими були перебої з киснем. Коли виробники кисню не могли впоратися із навантаженням, яке вони отримали. Від нас в цій ситуації не залежало нічого, а ми отримували повідомлення від наших лікарів, що запас кисню закінчується. Тоді наші медичні заклади теж показали, що вони об’єднані й готові подолати будь-які виклики. Лікарі обмінювалися балонами з киснем, виділяли автомобілі, аби поїхати в будь-яку точку й доправити необхідний вантаж. Ми гідно пройшли пандемію. І я переконана, що в єднанні ми зможемо здолати рашистів!».