Як вшанування Святих перетворилося на карнавал темряви? Свято жаху чи гарний маркетинговий хід?
Журналісти видання «Новини Вінниці» вирішили розібратися у витоках Геловіну. А допомогла у цьому доцент кафедри історії України, кандидатка історичних наук Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського Олена Стадник.
Кілька років поспіль у ніч на перше листопада українці відзначають Геловін. Проте мало хто замислюється, звідки прийшло це свято і який сенс воно мало спочатку.
Кельти мали свої символи цього свята. Гарбуз означав достаток і врожай, оранжевий колір – завершення літа, а чорний символізував смерть і темряву. Вони малювали на гарбузі очі й рот чорним кольором-на знак того, що період темряви бере гору. Кельти палили великі багаття, щоб відлякати злих духів, і навіть приносили в жертву чорних котів, яких пов’язували із загробним світом. Вважалося, що якщо зовнішньо стати схожим на нечисть, то її можна обдурити і вона не зможе побачити людину.
Згодом кельтів підкорили римляни, але вони не знищили це свято, а навпаки, поєднали його зі своїм святом збору врожаю богині Помони.
У XIX столітті багато ірландців та британців емігрували до США й Канади, і саме тоді Геловін став масовим, із масками, ліхтарями та костюмами.
Християнська церква згодом намагалася надати святу нового сенсу поєднавши його з Днем усіх святих, який відзначається 1 листопада. Хоча в Біблії згадки про цей день немає, свято швидко прижилося в західному світі. В Україну Геловін прийшов наприкінці XX століття.
Сьогодні українці здебільшого сприймають Геловін не як містичне дійство, а як веселу вечірку.
Катерина Лерх
Журналісти медіахолдингу «Новини Вінниці» запитали у вінничан як вони ставляться до свята Геловін. Дивіться у відео:
