Вже понад три роки Світлана Гордійчук вивчає Вінницьку область, подорожуючи пішки. Недавно вона взялася за роль інструкторки з хайкінгу, організуючи одноденні тури. За словами Світлани, її мета – створити спільноту людей, які зацікавлені саме у пішохідних подорожах. У розмові вона ділиться своїм захопленням хайкінгом, розповідає, що робить Вінниччину цікавою для неї, описує, як проходять такі мандрівки, і розкриває, хто приймає в них участь. Вона переконує, що пройти 15-20 кілометрів в силу кожному.
“Мені цікава історія Вінниччини, тому що я з цього краю. Цікаво досліджувати історичні місця, якісь мальовничі куточки, які в принципі нетуристичні, і куди не завжди доїдеш на автобусі. В нас є таке селище Межирів, наприклад. Там розташовані три історичні пам’ятки одна біля одної, навіть чотири. І вони цікаві. Але туди немає автобуса: ви доїжджаєте до сусіднього села Рів, і вже звідти йдете пішки. Туристичні шляхи, типу як Тульчин, я з дитинства знаю, тому мені цікавіше, наприклад, піти в село Стіна. Там можна ходити п’ять-шість годин, і буде цікаво. Там можна побачити, як раніше жили люди. Не оці хороми, а маленькі старенькі хатинки, щоб пічка обігрівала весь будинок. Там є хати, яким більше ста років, і в яких вже ніхто не живе, але вони архітектурно збережені.”, – розповіла в інтервʼю туристичному сайту Вінниці Світлана Гордійчук.
