Сергій Черній став до зброї торік узимку. У званні молодшого сержанта воював у складі 21-ї окремої механізованої бригади на сумському напрямку. Свій останній бій прийняв 5 квітня поблизу прикордонного села Миропілля. Йому було 47 років.
Працював на різних підприємствах торгівлі та промисловості міста. Мав сім’ю, в якій підростають двоє синів. Пам’ять про нього також береже сестричка.
Олександр Єлесін, уродженець Донеччини, долучився до захисту Батьківщини також узимку 2024 року. Виконував бойові завдання у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Загинув, внаслідок мінно-вибухової травми, отриманої 7 квітня поблизу села Костянтинопіль Волноваського району. Воїну навічно залишилося 37 років.
Довго не роздумуючи, він відправив дружину та двох донечок якомога далі від небезпеки за кордон, а сам невдовзі вирушив до Ладижина, де ще до великої війни працював на одному з підприємств критичної інфраструктури. Звідти й пішов захищати Батьківщину.
