10 серпня Вінницька міська громада прощається з двома мужніми Захисниками, які зі зброєю в руках зустріли ворога ще у перший рік повномасштабного вторгнення. Ростислав Паринцев і Сергій Томусяк до останнього подиху тримали оборону на найважчих напрямках фронту, виявляючи неймовірний патріотизм та відвагу. Поховають воїнів на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Про прощання із бійцями повідомили у Вінницькій міській раді.
Паринцев Ростислав Вікторович долучився до Збройних Сил України восени 2022 року. Територіальну цілісність та незалежність України він мужньо боронив у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив на посаді стрільця у званні старшого солдата та паралельно готувався стати бойовим медиком. Ростислав воював на найгарячішій ділянці фронту – Бахмутському напрямку. Свій останній бій воїн прийняв 11 березня 2024 року поблизу села Іванівське Донецької області. Мужньому Захиснику назавжди залишився 41 рік.
Ростислав Паринцев народився 26 березня 1982 року у Вінниці. Після здобуття базової освіти в школі №15 він закінчив професійне училище та вступив до Вінницького національного аграрного університету. Проте невдовзі хлопець вирішив узяти академічну відпустку. Як старший син у сім’ї, де підростав молодший брат, він прагнув фінансово підтримати матір. Після строкової служби в армії Ростислав присвятив себе роботі на приватному підприємстві, що спеціалізується на виготовленні дверей.
Томусяк Сергій Анатолійович (позивний «Томас») свідомо обрав справу захисту Батьківщини, ставши до військового строю в грудні 2022 року. У званні старшого лейтенанта на посаді командира десантно-штурмового взводу він виконував бойові завдання у складі легендарної 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Разом із побратимами «Томас» пройшов гарячі точки Запорізького, Донецького, Сумського та Курського напрямків. Попри отримані поранення, офіцер щоразу повертався на передову до свого підрозділу.
Сергій Томусяк народився у Вінниці 19 червня 1979 року. Навчався у загальноосвітній школі №10. Оскільки вступити до військового училища не вдалося, юнак обрав для здобуття вищої освіти Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Там він отримав диплом за спеціальністю «Вчитель трудового навчання». Тривалий час Сергій Анатолійович працював за фахом у школі №23, а згодом перейшов на роботу у приватний бізнес. Наступним кроком у його професійній кар’єрі стала власна справа у сфері торгівлі та вантажних перевезень. Разом із дружиною він виховав двох синів, яким зараз 23 та 17 років.
