Нещодавно у Вінниці перейменували кілька вулиць, які мали відношення до росії, чи діячів колишнього СРСР. Під дерусифікацію потрапили вулиці Ватутіна на Тяжилові та Маяковського на Старому місті.
На сайті ВМР пояснили логіку перейменування вулиць.
Про перейменування вулиці на Тяжилові повідомили наступне:
«Вінниця позбувається від нав’язаної «сусідської» спадщини, перейменовуючи місцеві топоніми. Серед них вулиця та провулок Ватутіна в мікрорайоні Тяжилів. Тепер вони будуть носити ім’я Левка Лук’яненка – політичного в’язня та «батька незалежності».
Левко Лук’яненко був дисидентом та співавтором Акту проголошення незалежності України. За свою антирадянську діяльність його засудили до смертної кари, але згодом її замінили на багаторічне ув’язнення».
Левко Лук’яненко був дисидентом та співавтором Акту проголошення незалежності України. За свою антирадянську діяльність його засудили до смертної кари, але згодом її замінили на багаторічне ув’язнення».
А про перейменування вулиці на Старому місті написали:
«Вулицю Маяковського перейменували на Синьоводську: до річниці битви на Синіх Водах.
Колишня вул. Маяковського тепер Синьоводська. Так само перейменували провулок та тупик Маяковського, тепер вони Синьоводські.
Нова назва вулиці покликана не допустити знищення пам’яті про значущі для Подільського краю історичні події. Йдеться про битву на Синіх Водах, яка відбулася у 1362 році. Війська русинів та литвинів під проводом князя Ольгерда розгромили трьох ординських князів, тогочасних спадкоємних володарів Подільської землі. Саме про поразку татарської Орди в цій битві вперше згадується й Поділля в однойменному літописі “Про Поділля”».
Колишня вул. Маяковського тепер Синьоводська. Так само перейменували провулок та тупик Маяковського, тепер вони Синьоводські.
Нова назва вулиці покликана не допустити знищення пам’яті про значущі для Подільського краю історичні події. Йдеться про битву на Синіх Водах, яка відбулася у 1362 році. Війська русинів та литвинів під проводом князя Ольгерда розгромили трьох ординських князів, тогочасних спадкоємних володарів Подільської землі. Саме про поразку татарської Орди в цій битві вперше згадується й Поділля в однойменному літописі “Про Поділля”».
