У Вінницькій міськраді засідала комісія з деколонізації

У Вінниці провели засідання Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки. Експерти, історики, очільники профільних департаментів, представники громадськості на чолі з заступницею Вінницького міського голови Галиною Якубович окреслили коло питань та визначили список об’єктів меморіальної пластики, які пропонується деколонізувати.

Про це повідомили у Вінницькій міській раді.

Робоча група істориків та архітекторів представила на розсуд деякі пропозиції щодо гідного вшанування Захисників. А саме проєктні геоніми у Східному та 10-му мікрорайонах.

Окремо стоїть питання також вшанування наших Захисників – Героя України, льотчика Сергія Пархоменка, десантника Романа Карпова, нацгвардійців Олександра Реньгача та Сергія Багулова.

«Називати наші вулиці, парки, сквери, публічні простори в пам’ять тих, хто власним життя заплатив за незалежність України – дуже важливо для патріотичного виховання наших майбутніх поколінь, – зауважила заступниця Вінницького міського голови Галина Якубович. – Тому необхідно опрацювати детальний план територій та вулиць, на яких можна розглянути варіанти присвоєння імен оборонців. У тісній співпраці, гадаю, нам вдасться знайти консолідоване рішення. Наступне засідання Ради відбудеться орієнтовно за два тижні».

За оперативністю перейменування та кількістю деколонізованих топонімів Вінниця – серед лідерів в Україні. Цей процес у громаді завершився минулого року. Ми про це неодноразово повідомляли.

Тоді повернули свої історичні назви чи змінили на нові 232 вулиці, провулки, тупики тощо. На черзі – символи, які потенційно можуть містити пропаганду країни-агресорки. Зокрема, як зазначили учасники засідання Ради, в суспільстві залишається великий запит на усунення з публічного простору пам’ятних знаків, меморіальних дошок, погрудь, барельєфів, пов’язаних з російською чи радянською імперською мілітарною історією.

Географія їх розташування у Вінницькій МТГ досить широка: на підставі звернень громадян наразі до переліку ввійшло до двох десятків об’єктів.

«У квітні був офіційно ухвалений Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії», але його окремі пункти потребують офіційного тлумачення від державних органів влади, – зауважив директор КЗ «Музей Вінниці» Олександр Федоришен. – Поза сумнівом, що потенційне переміщення з публічного простору певних об’єктів меморіальної пластики не означатиме їхнє знищення. Вони будуть перенесені до музейних просторів або зберігатимуться у фондах інституцій для подальшого експонування. Наразі експерти проведуть обстеження усіх об’єктів, уточнять їх статус та балансоутримувачів. Все має відбуватися у цивілізований спосіб та відповідно до законодавства».

Крім того, у процесі деколонізації свою назву має змінити і Меморіал Визволення на вул. Київській, переконані учасники зібрання. За колегіальним рішенням на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, його доцільно перейменувати на Меморіал Борців із нацизмом 1939-1945 рр.
Представники Ради обговорили також питання перейменування Вінницького ліцею №4, який нині носить ім’я Дмитра Менделєєва. Прибрати згадку про російського вченого з назви школи погодили одноголосно, відповідно наприкінці літа це рішення винесуть на розгляд депутатського корпусу.

«Зрозуміло, що перейменування закладу тягне за собою внесення змін до всіх документів, у тому числі й про закінчення учнями певного освітнього рівня. Йде мова про четверті, дев’яті, одинадцяті класи. Відповідні документи школи замовляють ще у листопаді. Тому трудовий колектив вийшов із такою ініціативою зараз, адже поки відбуватиметься процес зміни назви закладу випускники не постраждають, а своєчасно отримають документи, які потрібні їм для вступу», – зауважила директорка департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко.

Щодо потенційного нового найменування, який носитиме заклад, то наразі від вінничан та освітян надійшло кілька пропозицій. Серед переліку – видатні українці чи уродженці Вінниці та Вінниччини: Іван Горбачевський, Зельман Ваксман, Григорій Степанець.

Тож, Галина Якубович запропонувала ретельно пропрацювати усі можливі варіанти:

«Потрібно вислухати трудовий колектив, зібрати всі пропозиції від вінничан та обрати оптимальну».

Натомість меморіальна дошка на вшанування нашого відомого земляка Григорія Степанця на фасаді ліцею №4 з’явиться раніше. Нагадаємо, нещодавно з такою ініціативою до виконавчого комітету Вінницької міської ради звернулась дирекція закладу і отримала погодження.

Григорій Степанець навчався у школі в 1946 – 1956 рр. Він видатний українсько-американський вчений, програміст та благодійник.

Про вчинок Григорія Степанця ми теж повідомляли раніше.