Чиновники, фахівці пенсійної галузі, економісти визнають: солідарна пенсійна система не здатна забезпечити гідний рівень життя громадян на “заслуженому відпочинку”. Прикметно, що кардинальну реформу цієї системи влада роками анонсувала, але постійно з різних причин ці зміни відтерміновувалися на невизначену перспективу.
Чи на часі піклуватися про далеке майбутнє вже сьогодні?
Нещодавно про другий рівень пенсійної системи у владних кабінетах заговорили знову. Так, на засіданні Кабміну 3 січня ц. р. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив: мовляв, впровадження накопичувальної пенсійної системи є одним із пріоритетів уряду в 2023 році.
Йдеться про те, що нібито всі працевлаштовані українці незабаром матимуть власні пенсійні накопичувальні рахунки.
Видання “Новини Вінниці” звернулося до експертів сфери, щоб з’ясувати: наскільки реальним виглядає впровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення – під час повномасштабної війни росії в Україні, в умовах значних економічних втрат і демографічних дисбалансів, колосальних руйнувань інфраструктури і т. ін.? Запитали також про те, які наразі існують інші серйозні перепони, а можливо – є і бодай якісь сприятливі фактори?
Візуалізували проведення реформи на сайті “Слово і Діло”.
Старт другого рівня пенсійної системи цього року – реальний, втім є ньюанси
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський в коментарі “Новинам Вінниці” позитивно оцінює актуалізацію урядом пенсійної реформи.
На думку експерта, вітчизняна пенсійна система в її винятково солідарному форматі фактично збанкрутувала. Тому держава протягом тривалого часу виконує роль своєрідного гаранта, покриваючи дефіцит Пенсійного фонду за рахунок коштів держбюджету.
Володимир Дубровський вважає цілком реалістичною перспективу впровадження накопичувального пенсійного рівня вже поточного року, навіть попри повномасштабну російську агресію і воєнний стан в державі.
Володимир Дубровський пояснює: ці видатки напряму фінансуються з державного бюджету. Проте, де-юре вони не мають жодного відношення до держпідтримки солідарної пенсійної системи.
Раціональний перерозподіл коштів Пенсійного фонду – звісно без підвищення чинних податків – можна здійснити в будь-який час, навіть під час війни, переконаний Володимир Дубровський.
На думку експерта, другий рівень пенсійної системи може суттєво мотивувати громадян, адже накопичувальні внески будуть для них прибутковими. “Натомість, внески до солідарної системи для застрахованих осіб є невигідними, – фактично вони потім на пенсії отримують менше грошей, аніж туди вносять протягом років, коли працювали”.
Пенсійна реформа: існують сумніви щодо формату
Втім, Володимир Дубровський не погоджується з низкою алгоритмів, що їх пропонує уряд у контексті впровадження накопичувального рівня пенсійної системи.
На думку експерта, навряд чи доцільно зобов’язувати і роботодавця компенсувати частину пенсійних накопичень працівника. Він вважає, що людина сама має відповідати за власні заощадження і за своє майбутнє на пенсії.
Експерт зауважує: з іншого боку, бізнес-структура має бути агентом сплати накопичувальних внесків. На його думку, для працівника буде набагато зручніше, якщо відрахування “адмініструватиме” бухгалтерія підприємства, аніж розбиратися в фінансових нюансах самому.
Старший економіст CASE Україна посилається на світовий досвід: за його даними, більшість застрахованих осіб в країнах, де пенсійні накопичення є добровільними, не відмовляється від таких внесків.
Водночас, Володимир Дубровський звертає увагу на те, що в запропонованій урядом пенсійній реформі передбачається створення окремого публічного оператора, що адмініструватиме накопичувальні рахунки.
Ризики від невпровадження пенсійної реформи – колосальні
На думку Володимира Дубровського, окрім війни, слід зважати й на інші ризики в контексті впровадження накопичувального пенсійного забезпечення.
Експерт наводить приклад США:
Ще одна суттєва перепона на шляху до реалізації пенсійної реформи другого рівня, яку виокремлює Володимир Дубровський, – глобальна.
Сьогодні, як зазначає експерт, ситуація змінюється: облікові ставки в США, ЄС, інших країнах підвищуються. Зростає глобальна інфляція, що, зокрема, вповільнює економічне зростання у світі.
Експерт припускає: заява Прем’єр-міністра про необхідність впровадження другого рівня пенсійної системи вже цього року, під час війни, пов’язана зі значним погіршенням умов в економіці, зокрема, на ринку праці.
Водночас, Володимир Дубровський прогнозує, що після нашої Перемоги над російським агресором в Україну надходитимуть значні обсяги інвестицій, міжнародної допомоги – на відновлення енергетичної, транспортної, житлової інфраструктури тощо. Тож, у разі проведення успішних реформ, країна демонструватиме прискорене економічне зростання.
Надприбутки – публічним і приватним стейкхолдерам, збитки – громадянам?
Натомість, кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський скептично ставиться до перспективи реалізації пенсійної реформи другого рівня.
Олександр Хмелевський прогнозує: реформа обернеться й значними втратами для держбюджету. На його думку, лише на утримання державного пенсійного казначейства, що адмініструватиме пенсійні рахунки громадян, та державних комісій й контролюючих органів, які регулюватимуть діяльність приватних пенсійних фондів, проводитимуть конкурси та визначатимуть уповноважені компанії, доведеться витрачати щонайменше 2 мільярди гривень на рік.
На проведення пенсійної реформи грошей немає, до того ж є проблеми з МВФ
Олександр Хмелевський акцентує: головна проблема, яка стримує впровадження накопичувальної пенсійної системи полягає в тому, звідки брати гроші на сплату пенсійних внесків.
Врешті-решт зійшлися на тому, що наповнення пенсійних рахунків буде здійснюватися за рахунок держави, зазначає Олександр Хмелевський.
Кандидат економічних наук нагадує: в 2022 р. дефіцит Держбюджету склав 911 млрд грн, а в 2023 р. цей показник заплановано на рівні 1,3 трлн грн.
Олександр Хмелевський акцентує: проти формування пенсійних накопичень за рахунок податків та відрахувань до Пенсійного фонду виступає й МВФ, від позиції якого залежить виділення Україні міжнародних кредитів та грантів.
Андрій КОВАЛЕНКО