Сьогодні, 3 квітня, Вінниця прощається із трьома Захисниками. Андрій Гунько, Автоном Бунтар та Сергій Гнатюк пішли боронити країну за покликом серця від початку відкритого широкомасштабного нападу росії. Попри медичні застороги, вони пройшли чималий бойовий шлях, кожен із яких є взірцем мужності, міцності духу та відданості Україні. Вінничани схиляють голови та вшановують подвиг Героїв!
Про прощання з Захисниками повідомили у Вінницькій міській раді.
Його доброта не знала меж, а патріотизм – компромісів
Андрій Гунько добровольцем став на захист України вже на другий день повномасштабного російського вторгнення. У війську пройшов усі щаблі від рядового до офіцера. З позивним «Директор» у лавах Сил територіальної оборони захищав Київ, далі у складі 45-го окремого стрілецького батальйону брав участь у бойових діях на харківському, донецькому, луганському напрямках.
Загинув 29 березня. Воїну навічно залишилося 54 роки.
Народився Андрій Гунько у Вінниці 17 березня 1971 року. Після навчання у 33-й загальноосвітній середній школі закінчив факультет фізичного виховання та спорту Вінницького державного педагогічному інституту (тепер університет), а пізніше заочно – Тернопільський національний економічний університет. У цивільному житті працював на посаді директора компанії, що спеціалізується на вантажоперевезеннях. Разом із дружиною виростив сина, який став комп’ютерним генієм.
З молитвою та зі зброєю в руках виборював незалежність України
Автоном Бунтар за власним покликом долучився до захисту України від початку повномасштабного російського вторгнення. Воював у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони, а пізніше став у стрій 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», де за ним закріпився позивний «Юзеф». Боронив Батьківщину на запорізькому та донецькому напрямках. Був старшим солдатом, зовнішнім пілотом (оператором) безпілотних літальних апаратів, брав участь у спецопераціях. Свій останній бій воїн прийняв 25 березня поблизу селища Новоспаське Бахмутського району. Йому було 34 роки.
Обрав справою життя – захист Батьківщини
Підполковник Сергій Гнатюк незадовго до повномасштабної російської агресії через погіршення здоров’я завершив військову кар’єру, втім не вагаючись знову повернувся у стрій. Був заступником командира 116-ї окремої механізованої бригади. Боронив Україну, зокрема на запорізькому та харківському напрямках.
Сергій Гнатюк народився 2 жовтня 1967 року. Після закінчення 30-ї загальноосвітньої середньої школи пройшов армійський вишкіл і вирішив присвятити своє життя військовій справі. Відповідну освіту опанував у вищому військовому автомобільному командному училищі та зі здобуттям Україною незалежності продовжив службу у Вінниці. Разом із дружиною виростив двох синів, які пішли стопами батька, обравши шлях захисту людей та Батьківщини. Наразі один із них несе службу в частині, котрій Сергій Євгенійович віддав чимало років свого життя, а інший – стоїть на сторожі правопорядку та безпеки у рідному місті.
