Денис Полніков двічі йшов добровольцем на фронт. З початком повномасштабного російського вторгнення він приєднався до бригади спеціального призначення «Азов». Далі були гарячі точки, важка контузія і попри списання з військової служби, свідоме рішення знову повернутися до своїх. З 2025 року Денис боронив Україну вже у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Життя воїна обірвалося 20 квітня внаслідок поранень, отриманих у бою поблизу села Новоєгорівка Луганської області. Йому було 30 років.
Про поховання бійця повідомили у Вінницькій міській раді.
У мирному житті захоплювався футболом, любив відпочивати на природі, ходити на риболовлю.









