Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пропонує прийняти рішення щодо використання заморожених активів Росії для допомоги Україні не одноголосно, а простою більшістю голосів країн-членів ЄС.
Про це повідомляє Financial Times.
За інформацією видання, використовуючи юридичні хитрощі, Єврокомісія готує спосіб обійти будь-які загрози вето з боку таких лідерів, як угорський прем’єр Віктор Орбан, а разом з ним і принцип одностайної згоди щодо зовнішньої політики, який існує з часів Римського договору, що заснував Європейське Співтовариство в 1957 році.
Навіть союзники України заявили, що фон дер Ляєн перевіряє межі влади ЄС, пропонуючи використати надзвичайні заходи для надання Україні позик у розмірі до 210 млрд євро. Критики стверджували, що вона порушує закони блоку.
Додатково підігріває ситуацію і раптовий інтерес президента США Дональда Трампа до використання заморожених активів Росії як частини мирної угоди, за якою вони вливаються в інвестиційні фонди, що очолюються США.
Перший варіант вимагає одноголосного схвалення, а другий вимагатиме лише зваженої більшості лідерів.
Зазначається, що надзвичайні повноваження на практиці позбавлять такі країни, як Угорщина, можливості використовувати своє вето на продовження санкцій, щоб вивільнити російські активи та відтермінувати позику Україні.
За словами чиновників, ознайомлених із закритими обговореннями, якщо пропозицію буде прийнято, вона майже напевно викличе судові оскарження, але процес може затягнутися, що буде на руку Україні та союзникам.
Національні експерти з права почнуть детально вивчати текст сьогодні, 4 грудня, подальше обговорення відбудеться серед послів держав-членів 5 грудня.
Єврокомісія зазначає, що “терміновий характер пропозиції” означає, що не було проведено “консультацій із зацікавленими сторонами” та відповідних “оцінок впливу” пропозиції.
“Репараційний кредит” для України
Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала ідею про надання Україні “репараційного кредиту” в розмірі 140 млрд євро.
Для того, щоб Україна отримала такий “репараційний кредит”, необхідна згода всіх країн-членів Євросоюзу.
Однак ініціативу блокує Бельгія – країна, де зберігається найбільша частка заморожених активів Росії.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер стверджує, що план ЄС щодо використання заморожених активів Росії для фінансування України може мати серйозні економічні та геополітичні наслідки.
Водночас європейські країни розробляють “план Б” на випадок, якщо вони не зможуть домовитися про використання заморожених активів Росії для надання “репараційного кредиту” Україні.
Також Бельгія очікує гарантій, що країни ЄС швидко виділять необхідні гроші, якщо їх доведеться повертати Росії.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Єврокомісія підготувала пропозицію про “репараційний кредит” за рахунок заморожених активів РФ для України. Вона враховує побоювання, які раніше висловлювала Бельгія.
