26-річний ветеран, артилерист 37-ої окремої бригади морської піхоти ЗСУ, а нині — водій навантажувача МХП Олександр Постернак — приклад незламності, сили волі, вражаючої внутрішньої мотивації і непохитного оптимізму.
Його історія надихає не здаватися й підкорювати нові вершини. Та ще й обов’язково — з усмішкою!
До лав ЗСУ став у 24 роки
Олександр Постернак родом з смт Тростянець Вінницької області, за освітою — механізатор. Закінчив Ладижинський коледж, а навчання у Вінницькому національному аграрному університеті поєднував уже з роботою у МХП — з 2022 року працює водієм навантажувача на переробному комплексі Вінницької птахофабрики.
Хоч по віку ще не мав би підлягати мобілізації, на захист України Олександр став у 24 роки. Каже, у той момент вже багато друзів були у війську, тож і сам був готовий.
У 2023 році, після місяця навчання у Великобританії у новозеландських інструкторів пришвидшеній базовій військовий вишкіл, його направили у 37-му окрему бригаду морської піхоти спершу водієм-електриком. А потім він перевівся до друга в батарею на посаду майстра-номера обслуги.
Свій позивний «Постернау» Олександр отримав, саме коли був на позиції і перший раз став командиром гармати.
Сила побратимства, власна чітка самоорганізація та дисципліна, обов’язковий сухий закон і жодних шкідливих звичок, фізичне навантаження, як найкраща розрядка від стресу, а також гумор, позитивне налаштування, теплі спогади про дім, шкільні роки й улюблений футбол — те, що найбільше додавало сил в артилерійських воєнних буднях.
Вибух стався трішки вище над головою: якби сидів у бліндажі, просто прорешетило б»
Правильні дії та миттєва реакція врятували Олександра, коли на бойовому завданні під час ураження цілі українських військових було виявлено противником. Коли ворог почав артилерійський обстріл, воїни встигли заховатися в укриття.
Вже на другій евакуації, коли вивезли зі стабпункту у Херсон, Олександру зробили першу операцію, а потім направили у госпіталь в Одесу.
Після п’яти операцій і трьох місяців реабілітації Олександр Постернак повернувся на службу і ще пів року воював.
Коли ж отримав групу інвалідності, згадує, приїхав додому втомлений і одразу ліг спати. Й лише зранку, прокинувшись й побачивши свої речі, усвідомив, що вже не просто у відпустці, а — остаточно вдома.
Після поранення повернувся в МХП: «Як ветеран відчуваю щиру підтримку»
Понад 2900 співробітників МХП зараз воюють на фронті, понад 900 ветеранів повернулися до роботи в компанію. Для комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин з 2023 року успішно діє програма «МХП Поруч», завдяки якій захисники під час служби отримують всебічну індивідуальну підтримку й допомогу своїм військовим частинам, а після повернення з фронту — якісні медичні обстеження, лікування та реабілітацію, правовий та психологічний супровід, професійну адаптацію й за потреби — перенавчання, беруть участь у численних реінтеграційних заходах. Від компанії МХП відчувають сталу опору та підтримку на всьому шляху: від служби до повернення у цивільне життя.
Завдяки програмі «МХП Поруч» ефективну реабілітацію пройшов і Олександр Постернак.
Вражає спортивними перемогами
Олександр Постернак з дитинства обожнював спорт. У старших класах школи грав у футбол у Першій лізі України, а пізніше захопився бігом та від дистанцій у 10 кілометрів дійшов до марафону. Повернувшись після поранення з війни, зараз Олександр Постернак залюбки доєднується до всіх спортивних подій, які проводить МХП. Своїм прикладом, незламністю, силою та жагою до нових звершень надихає усіх колег.
Свої нинішні спортивні перемоги він присвячує побратимам, які продовжують боронити Україну. Лише за цей рік Олександр Постернак пробіг два напівмарафони у межах благодійних забігів MHP Run4Victory у Луцьку та Вінниці, вразив результатами на знаменитих змаганнях з перешкодами Kordon Race на Львівщині, на всеукраїнських змаганнях «Звитяга Нескорених» виборов одразу дві медалі: у вправах на ейрбайку та штовханні гирі за хвилину. Також зайняв призове місце на дистанції 1000 км на запливі на SAP-дошках, у складі команди Вінницької птахофабрики гідно виступив на благодійному футбольному турнірі MHP Football CUP у Києві, а на нещодавньому фінальному етапі всеукраїнської серії спортивно-благодійних подій «Активні парки з МХП» у Ладижині здобув перемогу серед чоловіків на дистанції 10 кілометрів.
Як справжній боєць у будь-чому, за що би не взявся, Олександр Постернак впевнено йде до поставлених цілей.
«Цілі мої прості — далі продовжувати жити, робити щось добре, розвиватися, читати, допомагати іншим, спілкуватися, подорожувати. Особисті мрії, як завжди у всіх, найпростіші: купити машину, купити будинок, заробити мільйон, — ділиться з усмішкою Олександр Постернак. — А найголовніша моя мрія — щоб закінчилась війна, щоб всі хлопці і дівчата повернулися додому цілі та неушкоджені до своїх сімей. Щоб продовжили далі жити своє прекрасне життя».
