Ірина Борзова про підтримку ветеранів на Вінниччині: цифри, реальність і питання, які потребують рішень

На Вінниччині понад 75,5 тисяч людей мають статус ветерана війни. У 2025 році в області реалізовувалися державні програми підтримки ветеранів війни та членів їхніх родин — у сферах медицини, реабілітації, житлового забезпечення, освіти, працевлаштування та ветеранського підприємництва.

Про це повідомляє народна депутатка Ірина Борзова, наголошуючи:

«Система працює, однак її ефективність і доступність для людей у громадах залишаються нерівномірними».

Медична допомога та реабілітація

Первинна медична допомога розширеного пакета

У Вінницькій області працювали 67 надавачів медичних послуг, які уклали договори з НСЗУ. Станом на грудень 2025 року 2 670 ветеранів отримали понад 2,7 тисячі медичних послуг за напрямом «Розширені послуги з первинної медичної допомоги».

«Важливо, що ветеран може отримати більше медичних послуг на первинному рівні без направлень і додаткових витрат», – пояснює Ірина Борзова.

Реабілітаційна допомога

Реабілітаційна допомога для дорослих та дітей надається у 18 медичних закладах області різних рівнів — від надкластерних лікарень в обласному центрі до медзакладів у громадах. Упродовж 2025 року стаціонарну реабілітацію на Вінниччині отримали 12 178 пацієнтів, ще 6 096 осіб пройшли її амбулаторно.

«Створення розгалуженої мережі з 18 закладів дозволило децентралізувати реабілітаційну допомогу, зробивши її доступною безпосередньо у громадах. Високі показники охоплення — понад 18 тисяч пацієнтів за рік — підтверджують, що послуги якісного відновлення є затребуваними як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах», – зазначає Ірина Борзова.

Безоплатне зуболікування та зубопротезування

Окремим важливим напрямом є стоматологічна допомога. Фінансування йде через НСЗУ — держава оплачує лікарням фактично надані послуги. В області визначено 18 медичних заклади, де надають стоматологічні послуги, зокрема в 4 закладах здійснюють зубопротезування, в інших – лікування зубів. Загалом 15 483 ветерани скористалися стоматологічними послугами безкоштовно, за це заплатила держава.

«Попит на безкоштовну стоматологічну допомогу серед ветеранів дуже великий, і держава це врахувала — у бюджеті на цю програму передбачено 1 мільярд гривень. Сьогодні держава компенсує до 34 966 грн на зубопротезування та до 24 952 грн на лікування зубів, що дає змогу багатьом ветеранам отримати необхідну допомогу безкоштовно. Водночас ми розуміємо, що для багатьох ветеранів актуальним залишається питання імплантації зубів. Над тим, щоб ця послуга також стала доступною в межах державної підтримки, зараз активно працюємо», – наголошує Ірина Борзова.

Реабілітація ветеранів з порушенням зору

У межах експериментального проєкту адаптації для ветеранів, які повністю або частково втратили зір, програму вже пройшли 26 осіб. Але станом на січень 2026 року у Вінницькій області немає законтрактованих закладів, тому ветерани проходять реабілітацію в інших регіонах України.

«Реабілітація ветеранів, які мають серйозні проблеми із зором унаслідок бойових дій, має бути максимально наближеною до місця проживання людини, адже таких людей серед ветеранів чимало. Відсутність спеціалізованих закладів у регіоні — це бар’єр, який держава зобов’язана прибрати», – зазначає народна депутатка.

Лікування та реабілітація за кордоном

У 2025 році 9 ветеранів з Вінниччини пройшли лікування та реабілітацію за кордоном. Фінансування здійснювалося коштом міжнародних партнерів, без залучення коштів державного чи обласного бюджетів.

Житлові програми та соціальний захист

У 2025 році для Вінницької області з державного бюджету було передбачено 631,4 млн грн на компенсацію за житло ветеранам з інвалідністю. На Вінниччині 256 осіб отримали кошти на придбання житла. Фактично виплачено 630,6 млн грн.

«Хоча кошти на компенсацію житла виділяються, не всі ветерани можуть стати на квартирний облік через рішення, ухвалені десятки років тому. Наприклад, при постановці на квартирний облік більшість громад Вінниччини керуються рішенням Вінницької обласної ради 1985 року, ухваленим ще в радянський період. Цим рішенням встановлено норму — не більше 6,5 квадратних метра житлової площі на одну особу. При цьому Житловий кодекс України встановлює орієнтир забезпечення житлом — до 13,65 квадратного метра житлової площі на одну особу. Право ветерана і родини на житло не може залежати від радянського рішення сорокарічної давнини. Тому я звернулась До громад, обласних військових адміністрацій, Вінницької обласної ради, Асоціації міст, до Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства у справах ветеранів України для системного врегулювання цієї проблеми. Підходи мають бути переглянуті в інтересах людей, які захищали державу», – наголошує Ірина Борзова.

Окрім того, компенсацію за оренду житла на загальну суму 729,1 тис. грн у 2025 році отримали 42 ветерани з Вінницької області.

Освіта дітей та професійна адаптація ветеранів

Одним із пріоритетних напрямів ветеранської політики є державна програма з професійної адаптації. Це комплексний процес, що включає профорієнтацію, перенавчання або підвищення кваліфікації ветеранів. У 2025 році 122 ветерани з Вінницької області, серед них 24 члени родин загиблих, пройшли професійну адаптацію за кошти державного бюджету.

Також в Україні реалізується програма підтримки дітей ветеранів у здобутті освіти: зокрема на Вінниччині держава профінансувала повну річну вартість навчання для 743 студентів на загальну суму 19,7 млн грн.

«Безкоштовне навчання для дітей ветеранів і можливість здобути нову професію для самих ветеранів — це одна з найважливіших форм підтримки. Для родин це реальна фінансова допомога, а для ветеранів — шанс повернутися до цивільного життя, знайти роботу і знову бути затребуваними в суспільстві. Саме такі програми дають не разову підтримку, а перспективу і розвиток» – наголошує Ірина Борзова.

Ветеранське підприємництво й працевлаштування

У межах програм Українського ветеранського фонду у 2025 році 28 проєктів з Вінницької області отримали фінансування на суму 41,9 млн грн. Загалом з 2022 року регіон залучив понад 68,5 млн грн на ветеранські ініціативи.

«Інструменти для бізнесу існують. Але вони не працюють самі по собі. Потрібна активна робота в громадах і реальний супровід ветерана на місці. Важливо, щоб ці можливості були відомі кожному ветерану в громаді, а не лише тим, хто випадково про них дізнався», – зазначає Ірина Борзова, голова Вінницької обласної організації політичної партії «Слуга Народу».

На онлайн-платформі «Кар’єра ветерана» зареєстровано 37 ветеранів з Вінниччини, з яких 7 підібрали вакансії, релевантні їхньому досвіду.

«Потрібно чесно говорити: з працевлаштуванням ветеранів є серйозні проблеми, а для людей з інвалідністю внаслідок війни ці бар’єри ще більші. Це і фізична недоступність робочих місць, і страх роботодавців, і нестача адаптованих вакансій.

Саме тому я активно працюю над змінами до законодавства: щодо адаптації робочих місць, обов’язкових квот на працевлаштування ветеранів, розвитку ветеранського бізнесу та соціального підприємництва. Наше завдання — щоб ветеран мав не лише статус, а реальну можливість працювати, бути економічно незалежним і відчувати свою потрібність суспільству», – наголошує Ірина Борзова.

Супровід ветеранів — перша ланка підтримки в громадах

У Вінницькій області працюють 107 фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, діяльність яких фінансується в межах державної програми. Разом з тим, кількість таких фахівців необхідно збільшувати, адже існує нерівномірний розподіл між громадами та велике навантаження на одного спеціаліста. Саме вони допомагають ветеранам оформити документи, отримати медичну, соціальну та реабілітаційну допомогу. Від їхньої роботи безпосередньо залежить, наскільки швидко людина отримає реальну підтримку.

«На Вінниччині понад 75,5 тисяч ветеранів та членів їхніх родин, і сьогодні з ними працюють 107 фахівців із супроводу. Це означає, що на одного спеціаліста припадають сотні людей, що робить повноцінний супровід фізично неможливим.

Для ефективної роботи оптимальне навантаження становить 35–100 осіб на одного фахівця (включно з родиною). За таких підходів області потрібно приблизно від 750 до 2100+ фахівців, тобто дефіцит складає від понад 600 до понад 2000 спеціалістів.

Саме тому питання фінансування, штатної чисельності та присутності фахівців із супроводу в кожній громаді має бути серед пріоритетів державної та місцевої політики», – резюмувала Ірина Борзова.

Telegram TikTok Instagram Facebook YouTube WhatsApp⚫️ Х