У Ладижині священники московського патріархату чинять перешкоди вірянам Української церкви

У Ладижині продовжуються суперечки вірян двох конфесій: української церкви (ПЦУ) та церкви московського патріархату щодо приміщення церкви Ікони Казанської Богоматері Свято-Казанський храм). Релігійна громада прийняла рішення вийти з підпорядкування московського патріарха та доєднатися до церкви української. Незабаром має відбутися суд, місцеві мешканці сподіваються, що він вирішить конфлікт на користь ПЦУ.

Та й підстави для цього є. Адже у храмі до 2014 року вели службу та справляли інші релігійні ритуали українською мовою. Проте, все змінилося із призначенням в храм на службу двох російськомовних священників: Євгена та Сергія.

Про тривалий конфлікт йдеться у сюжеті ТРК «Вінниччина».

Видання «Новини Вінниці» повідомляло про релігійний конфлікт у Ладижині.

У Ладижині священник російської церкви не пустив людей у храм

У Ладижині парафія Свято-Казанського храму перейшла до ПЦУ

У Ладижині тривають суперечки навколо Свято-Казанської церкви

Як говорять місцеві жителі, російські священники буквально знущаються з місцевих жителів, які хочуть, щоб службу вели українською мовою і на славу України.

«З 2014 року я лічені рази була в церкві. Священник служив російською. А інколи й молдавською мовами. У церкві має бути тільки українська мова», – розповідає Людмила Пилипівна, місцева жителька.

Ветеран російсько-української війни Микола Мареняк говорить:

«Кожного дня, отримуючи звістки з передової від побратимів, які там кладуть життя за нашу свободу, тут в мому рідному місті твориться таке. Коли ми забрали цю церкву (громада пішла під руку ПЦУ, – ред.), я побачив очі прихильників «рашки». Це люди зомбовані. Вони вже втрачені», – говорить ветеран.

Також не може ходити до церкви й мешканець Ладижина й Олександр Жаріков, який з першого дня пішов на фронт добровольцем, бачив жахи Бучі та Бородянки. Він розповів про дії священників:

«Їхня логіка проста, вони підтримують ностальгуюче відношення до совдепії. «Ми – єдиний народ, ми – братній народ», кажуть в церкві. Коли заходиш в ту церкву і дивишся кому вони моляться… Там ікона царя Миколая, який канонізований, Ушакова, теж канонізованого московським патріархатом»…

Людмила Пилипівна живе поряд з храмом, раніше тут часто бувала, але зараз, коли рідні воюють, не може ходити в московську церкву.

«Ми воюємо з ними на фронті, а тут свої бандити настроюють людей проти нас. У мене син та зять на фронті. Вони проти цієї церкви. Має бути тільки українська церква», – говорить жінка.

Голова парафіяльної ради ПЦУ Михайло Бондаренко повідомив про перспективи вирішення конфлікту.

«Мав відбутися суд, але його перенесли трохи. І ми сподіваємося, що усе буде добре. І що люди скоро зможуть зайти у цей храм, як у дійсно українську православну церкву, з українськими батюшками», – каже чоловік.

Поки що конфлікт навколо церкви у Ладижині остаточно не вирішено, але мешканці міста вірять, що зможуть молитися у храмі справжньої української церкви.