П’ятничани та Стадниця належали родині польських аристократів Ґрохольських. Історію П’ятничан від XVIII століття, а також про село Стадницю, яке наразі є частиною Вінницької міської територіальної громади та свого часу було пов’язане з П’ятничанами, повідомили у Музеї Вінниці.
П’ятничани – колишнє село, а тепер мікрорайон Вінниці – одна з найдавніших частин міста. Детальніше про виникнення П’ятничан та суперечки їхніх власників із вінничанами за територію читайте тут: https://bit.ly/3HFmfGi
П’ятничани
Відомо, що у першій чверті XVIII століття П’ятничани належали цехановському та брацлавському стольнику (почесна посада при королівському дворі) Міхалу Радзімінському. У 1725 році його донька Анна вийшла заміж за Міхала Ґрохольського. 10 лютого 1725 року в П’ятничанах було укладено передшлюбну угоду, відповідно до якої Анна мала отримати 10 000 злотих посагу. Радзімінський в березні того ж року передав молодятам село Сабарів у заставну оренду на два роки – час, протягом якого можна було заробити вищевказану суму. Згодом Анна успадкувала від батька решту його володінь на Брацлавщині. Серед них і П’ятничани. Таким чином в історії села розпочався період безпосередньо пов’язаний з родом Ґрохольських.
Вважається, що Міхал Ґрохольський, який у 1744 році став земським суддею Брацлавського воєводства, фактично не проживав на території П’ятничан. Родина віддавала перевагу своїм володінням у Терешках. Проте саме в часи Міхала в П’ятничанах почали будувати новий родинний маєток. За однією з версій, його будували на місці старого укріплення, а за іншою – це була цілком нова будівля. Крім цього, коштом родини Ґрохольських у 1732 році на території
З «Топографічного опису Подільської губернії 1799 року» дізнаємося якими були П’ятничани в перші роки панування в краї Російської імперії:
На той час у селі було 114 дворів та 726 мешканців. Серед них 68 орендарів, 8 прислужників при панському дворі та 628 підданих.
Стадниця
Серед тогочасних володінь Ґрохольських варто згадати село Стадницю, яке в топографічному описі губернії називають належним до П’ятничан. Ґрохольським воно належало ще з часів Міхала. Ось яким було це село станом на 1799 рік:
У тогочасній Стадниці налічувалось 124 двори та 578 мешканців, переважна більшість з яких були підданими.
