Аграрний сектор Вінниччини стикнувся зі складним викликом: обсяги нового врожаю суттєво перевищують наявні потужності для його зберігання. Найбільше від відсутності ринків збуту та дефіциту елеваторів страждають дрібні фермерські господарства, які опинилися на межі збитковості.
Про це розповів голова ГО «Ми – Вінничани», доктор економічних наук Валерій Коровій.
Валерій Коровій зазначив, що в області вже зібрано понад 1,7 млн тонн зерна ранньої групи, тоді як загальна місткість елеваторів та складів регіону оцінюється приблизно у 4 млн тонн. Здавалося б, цього достатньо, проте попереду — масовий збір пізніх культур, де обсяги обмолоту значно більші.
За його словами, структура землекористування на Вінниччині розподілена між трьома основними категоріями:
2. Середні підприємства: контролюють майже 40% земель;
3. Невеликі та фермерські господарства: обробляють решту площ.
Він вважає, що пільгові кредити повністю не вирішують проблему, адже будь-яку позику потрібно повертати, що неможливо за збиткової рентабельності.
Для порятунку дрібних виробників та забезпечення продовольчої безпеки держави він пропонує запровадити наступні заходи:
* Державні закупівлі: відновлення викупу сільгосппродукції до Державного резерву за фіксованими цінами.
Детальніше – у відео.
Також Валерій Коровій оприлюднив прогноз врожаю пізніх культур у Вінницькій області та звернув увагу на ризики, які слід врахувати щоб мінімізувати негативні наслідки.
* Соняшник: засіяно 300 тис. га. За середньої врожайності очікується вихід на ринок близько 1 млн тонн насіння.
* Кукурудза: площі становлять 400 тис. га, що за поточного рівня врожайності дасть додатково під 3 млн тонн зерна.
* Соя: засіяно близько 150 тис. га, з яких прогнозують отримати орієнтовно 500 тис. тонн.
