Після збору врожаю багато хто розсипає золу по всьому городу. Але користі буде більше, якщо врахувати, де вона справді потрібна. Деревна зола містить калій, кальцій та інші мінеральні елементи.
Видання «Новини Вінниці» продовжує інформувати читачів про актуальні роботи в саду, на городі та квітнику.
Осіннє внесення золи — це не спосіб «удобрити все й одразу». Найкращий результат це дає там, де ґрунту справді потрібні калій, кальцій і зниження кислотності. Тоді навесні грядка буде підготовлена ще до перших посадок.
Не слід забувати, що зола має лужну реакцію, тому особливо доречна на кислих ґрунтах.
На грядках золу рівномірно розсипають по поверхні — орієнтовно 100–200 г на 1 м2, після чого неглибоко заробляють у землю під час перекопування або розпушування. На дуже кислих ґрунтах кількість може бути іншою, тому найточніше орієнтуватися на кислотність землі.
Під плодовими деревами та кущами золу краще розподіляти не біля самого стовбура, а по пристовбурному колу, де розташована значна частина активних коренів.
Є важливий момент: не змішуйте золу одночасно зі свіжим гноєм та азотними добривами — частина азоту може втрачатися. Краще рознести їх внесення в часі.
Також зола потрібна далеко не всім рослинам. Під культури, які люблять кислий ґрунт — лохину, рододендрони, азалії — її вносити не варто.
І ще одне правило: для городу використовуйте лише чисту деревну золу. Попіл після спалювання пластику, фарбованих дощок, ДСП, сміття чи інших побутових відходів для грядок непридатний.
