Професійний розвиток у кожного має свій темп і свій шлях. Хтось приходить у компанію МХП вже з досвідом, хтось опановує нові навички безпосередньо на робочому місці. Головне — бажання вчитися, брати відповідальність і використовувати можливості для розвитку.
Саме так свій професійний шлях у МХП пройшли Катерина Безбах і Тетяна Горобець. Обидві дівчини розпочинали роботу у їдальнях Вінницької птахофабрики. Сьогодні працюють шеф-кухарками.
Їхні історії показують, як професійний розвиток, підтримка команди та власна ініціатива допомагають відкривати нові можливості всередині компанії.
«Я знала, що це лише початок»
Коли Катерина Безбах переїхала у Клебань після одруження, почала шукати роботу ближче до дому. Про МХП дівчина вже багато чула від чоловіка та знайомих, які працювали у компанії.
На той момент вакансії кухарки не було. Шукали кухонну працівницю. Катерина погодилась, адже бачила в цьому можливість стати частиною команди та розвиватися у професії.
На старті Катерина допомагала кухарям у щоденній роботі: займалась підготовкою продуктів, салатами, підтримувала порядок на кухні та долучалася до процесів приготування страв.
Паралельно уважно спостерігала за роботою колег, цікавилася організацією процесів і намагалася вчитися якомога більше.
Менше ніж за місяць після працевлаштування вона стала кухаркою.
Майже рік працювала на загальній роздачі, набиралася досвіду та поступово брала на себе більше відповідальності.
Згодом Катерині запропонували долучитися до кадрового резерву на посаду старшої кухарки.
Катерина проходила стажування, вивчала нові процеси та більше занурювалася в організацію роботи кухні. А коли з’явилася можливість — отримала нову посаду.
Сьогодні вона працює шеф-кухаркою.
До її обов’язків входять замовлення продуктів, контроль якості, організація роботи кухні та підготовка обідів.
За три роки в компанії Катерина опанувала нові виробничі процеси, пройшла кадровий резерв і сьогодні працює шеф-кухаркою.
І зупинятися на досягнутому не планує.
Зараз дівчина розглядає можливість продовжити навчання у профільному закладі освіти, щоб ще глибше розвиватися у професії.
Окремо вона відзначає підтримку колег.
Історія Тетяни Горобець почалась після декретної відпустки.
Тоді жінка шукала роботу й добре знала про МХП, адже її рідні вже працювали у компанії.
Свій шлях вона також розпочала з роботи кухонною працівницею у виробничій їдальні.
Каже: спочатку було непросто.
Нові люди, великий обсяг роботи, швидкий темп — до всього потрібно було звикнути.
Поступово дівчина почала більше цікавитись роботою кухні й зрозуміла, що хоче розвиватися в цьому напрямку.
Через чотири місяці отримала можливість перейти на посаду кухарки.
Тетяна каже, що важливу роль у її професійному розвитку відіграли підтримка керівниці та команди.
Саме вони допомогли повірити у власні сили.
Коли відкрилась вакансія шеф-кухарки, жінка спочатку навіть не розглядала її для себе.
Вона вирішила спробувати.
І сьогодні працює шеф-кухаркою у виробничій їдальні.
Історії Катерини та Тетяни різні, але об’єднує їх одне — готовність вчитися, пробувати нове та брати на себе більше відповідальності.
У МХП працівники можуть опановувати нові навички, долучатися до кадрового резерву, розвиватися у своїй професії або відкривати для себе нові кар’єрні можливості всередині компанії.
Начальниця адміністративно-господарського відділу Надія Козак зазначає: у великому колективі завжди є простір для розвитку людей, які хочуть рухатися вперед.
У МХП професійний розвиток не має одного сценарію для всіх. Для когось це нова посада, для когось — нові знання, навички чи рівень відповідальності. Але майже завжди він починається з готовності вчитися, розвиватися і робити наступний крок уперед.
